Показать
Страница 1 из 8

Особливості подання звіту про контрольовані операції за 2016 рік

465d1db0a51e92f5665c649039bd492d

2 жовтня 2017 року – кінцевий термін подання звіту про контрольовані операції  за 2016 рік.

Наш матеріал присвячено особливостям подання звіту про контрольовані операції за 2016 рік, пов’язаним із законодавчими змінами, що діють з 1 січня 2017 року, та новій формі Звіту про контрольовані операції.

Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року № 468.

Якщо платник податків відзвітував за 2016 рік до набрання чинності наказом № 468 (тобто, до 16.06.2017 року) за формою звіту про контрольовані операції, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (до внесення в нього змін наказом 468), такі звіти вважаються дійсними. Про це йдеться у листі ДФС України від 10.07.2017 №17973/7/99-99-15-02-01-17 "Про набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 468", у якому податківці, крім того, описали зміни, внесені до форми Звіту про контрольовані операції, та роз’яснили оновлений Порядок звітування.

Як відомо, ст.39 Податкового кодексу присвячена питанням трансфертного ціноутворення. Цією статтею передбачено:

  • дотримання так званого принципу «витягнутої руки» при визначенні оподатковуваного прибутку від операцій з нерезидентами (п. 39.1 ПКУ);
  • визначення, які операції та за якими критеріями мають контролюватись з метою запобігання незаконній мінімізації об’єкта оподаткування (39.2. Контрольовані операції);
  • визначення методів встановлення відповідності контрольованої операції принципу "витягнутої руки" (ст.39.3 ПКУ);
  • врегулювання порядку складення і подання платниками відповідної звітності (ст. 39.4 ПКУ) та порядку здійснення фіскальними органами контролю за відповідністю умов контрольованих операцій платника принципу «витягнутої руки» (ст.39.5 ПКУ);
  • визначення порядок попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях (ст.39.6 ПКУ).

При складанні Звіту з контрольованих операцій за 2016 рік варто мати на увазі наведені нижче законодавчі зміни щодо трансфертного ціноутворення, внесені з 1 січня 2017 року до Податкового кодексу  Законом  України від 21.12.16 р. № 1797­ VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797).

Починаючи з 1 січня 2017 року збільшено вартісні показники визнання операцій контрольованими (пп. 39.2.1.7 ПК): річний дохід від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухобліку, збільшено з 50 млн грн до 150 млн грн;  обсяг господарських операцій платника податків з одним контрагентом, визначеного за правилами бухобліку, збільшено з 5 млн грн до 10 млн грн.

Зверніть увагу!

Інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у Звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій; для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій контрольованими мають використовуватись норми пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (до 01.01.2017 року). Тобто, у Звіті про у звіті про контрольовані операції за 2016 звітний рік мають бути відображені: ­

- господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платником податків з пов’язаними особами – нерезидентами;

- зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів­ нерезидентів; ­

- господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до Переліку держав (територій), затвердженого Розпорядженням КМУ від 16.09.2015 № 977-р. "Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України".

При цьому одночасно мають бути виконані умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, має перевищувати 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 рік; обсяг таких господарських операцій з кожним контрагентом  має перевищувати 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 рік.

З 1 січня 2017 року розширено коло контрагентів, операції з якими визнаються контрольованими.  Відповідно до оновленої ст. 39.2.1.1 ПКУ, до контрольованих операцій тепер відносяться господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 р. № 480, (Перелік 480), яка набрала чинності 27.07.2017 року. До зазначеного Переліку 480 увійшли організаційно-правові форми 26 країн, які використовувались українськими компаніями для мінімізації податкових зобов'язань. Відповідно до п. 41 підрозділу 10 розділу ХХ ПК господарські операції, визначені пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПК, визнаються контрольованими з дати набрання чинності Переліком 480. Отже, у разі відповідності господарських операцій критеріям, визначеним пп. «г» пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, вони можуть визнаватись контрольованими з 27 липня 2017 року (відповідно, такі операції будуть відображені у Звіті за 2017 рік). У листі ДФСУ від 14.08.2017 №21674/7/99­99­14­01­02­17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480» надано роз’яснення щодо визначення податкового періоду, в якому здійснювались господарські операції із нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку; щодо документа, який підтверджує сплату податку нерезидентом; щодо підтвердження резидентства контрагента–нерезидента; особливості застосування Переліку у 2017 році.

Про запровадження з 1 січня 2017 року механізму визначення ціни на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту ми вже інформували наших читачів.

Також із 1 січня 2017 року удосконалено вимоги та систематизовано перелік інформації, що має бути відображена в документації з трансфертного ціноутворення. На запит контролюючого органу необхідно надати:

  • опис структури управління платника податків, схему його організаційної структури;
  • опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких здійснює свою діяльність платник податків, інформацію про основних конкурентів;
  • відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на його діяльність, тощо (детальний перелік у пп. 39.4.6 ПКУ).

Починаючи з 1 січня 2017 року методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» приведено у відповідність із Настановами ОЕСР. Зокрема, уточнено, що для застосування методів ціни перепродажу та «витрати плюс» використовуються фінансові показники, розраховані на базі валової рентабельності, а для методу чистого прибутку також може бути розраховано показник рентабельності операційних витрат. Звертаємо увагу, що для цілей трансфертного ціноутворення при застосуванні методу чистого прибутку, в окремих випадках, для методів ціни перепродажу, «витрати плюс», та розподілення прибутку застосовується середньозважене значення показника рентабельності, порядок визначення якого затверджено Постановою КМУ від 29 березня 2017 року № 191  "Про затвердження Порядку визначення середньозваженого значення показника рентабельності для зіставної юридичної особи для цілей трансфертного ціноутворення". Особливості цього Порядку наведено у листі ДФСУ від 26.05.2017 №13539/7/99-99-15-02-01-17 "Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 191".  

Змінами до підпункту 39.5.4 Кодексу платнику дозволено при здійсненні самостійного коригування податкових зобов’язань розраховувати їх відповідно до максимального або мінімального значення діапазону цін (рентабельності), а не до значення медіани такого діапазону, як було раніше.

Зверніть увагу!

Однак, в Індивідуальній податковій консультації ДФС від 06.07.17 р. № 1028/6/99-99-15-02-02-15/ІПК вказано, що оновлені правила пп. 39.5.4.1 ПКУ застосовуються тільки до контрольованих операцій, які здійснюються після 1 січня 2017 року. Таким чином, якщо в 2017 році платник самостійно коригує ціну контрольованої операції, здійсненої, наприклад, у 2016 році, він повинен користуватися правилами пп. 39.5.4.1 ПК у редакції, що діяла до 1 січня 2017 року.

Детальний аналіз цих та інших змін податкового законодавства надано у листі ДФСУ від 02.02.2017  № 2376/7/99-99-15-02-01-17  "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення".

Що стосується безпосередньо оновленої форми Звіту про контрольовані операції, то основні зміни відбулися у додатку до Звіту. Так, у таблиці "Відомості про контрольовані операції" уточнено графи 20 та 23, з'явилася нова графа 25 - "Сторона, що досліджується", у якій зазначається інформація про сторону, що досліджується відповідно до ст. 39.3.2.7 ПКУ. У випадках, якщо платник податків обирає себе стороною, що досліджується, у графі 25 зазначається "1", якщо обрано особу-контрагента в контрольованих операціях, то зазначається "0". У разі застосування методів порівняльної неконтрольованої ціни та розподілення прибутку, графа 25 не заповнюється.

Також викладено в новій редакції інформацію про пов'язаних осіб, якою доповнюється додаток до Звіту.

Як ми вже зазначали на початку статті, детально про зміни форми Звіту про контрольовані операції та Порядку його заповнення можна прочитати у листі ДФС України від 10.07.2017 №17973/7/99-99-15-02-01-17 "Про набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 468".

 

Джерело www.medoc.ua

Робота СМ КОР – корисні матеріали

465d1db0a51e92f5665c649039bd492dЕлектронна система управління ризиками при адмініструванні ПДВ, яка автоматично зупиняє реєстрацію «ризикових» податкових накладних, почала працювати з 1 липня 2017 року. Незважаючи на те, що система функціонує більше двох місяців, у платників податків виникає багато питань щодо правильного оформлення документів у випадках, коли відбулось зупинення реєстрації податкової накладної. Ми підготували для наших читачів підбір матеріалів, ознайомлення з якими буде корисним для розуміння функціонування системи.

Запровадження системи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН (СМ КОР), передбачено ст.74.2 ПКУ.

СМ КОР побудовано з використанням критеріїв, визначених наказом МФУ від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв наказу, – реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог ст. 201.16 ПКУ.

Державна фіскальна служба України надала алгоритм дій при зупинці реєстрації податкової накладної (ПН) та розрахунку коригування (РК), що наочно відображає процес взаємодії платника і фіскальних органів.

Щоб розблокувати реєстрацію ПН/РК, платникові ПДВ необхідно надати  пояснення та копії документів згідно Вичерпного переліку, достатніх для прийняття Комісією  ДФСУ рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. (Зауважимо, що для уникнення впливу людського фактору на процес приймання документів,  змінами до Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних,  подання таких документів передбачено виключно у електронному вигляді).

Комісія ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК  в ЄРПН або відмову в такій реєстрації,  діє у межах повноважень та у порядку, визначеному наказом МФУ від 13.06.2017  № 566, і керується постановою КМУ від 29 березня 2017 р. № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».

Остаточне рішення про  реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Комісія ДФСУ повинна прийняти не пізніше 5 робочих днів з дня отримання від платника податків відповідних документів.

Зауважимо, що  чинними нормами ПКУ не передбачено жодних наслідків для платника податку у разі, якщо Комісією ДФСУ не прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН або не надіслано таке рішення платнику податку протягом 5 робочих днів. 

З метою захисту інтересів платника у подібній ситуації Міністерством фінансів розроблено і оприлюднено законопроект, який передбачаєчіткий строк (5 днів), відведений для надання рішення ДФСУ щодо блокування або реєстрації призупиненої податкової накладної платника. У разі, якщо цей термін буде прострочено, податкова накладна буде автоматично зареєстрована.

Якщо платник податків не згодний із рішенням комісії ДФСУ, він може оскаржити його в адміністративному або судовому порядку.

Подання та розгляд відповідних скарг платників ПДВ до ДФСУ здійснюється у порядку, затвердженому Постановою КМУ від 4 липня 2017 р. № 485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яким, зокрема передбачено наступне:

«Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.»  Тобто, якщо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не надсилається платникові протягом десятиденного строку, то така скарга вважається повністю задоволеною. Крім того, термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Що стосується судового оскарження, то на сьогоднішній день у Єдиному державному реєстрі судових рішень вже є кілька рішень судів за позовами платників ПДВ про скасування рішення комісії ДФСУ  про відмову у реєстрації податкових  накладних у ЄРПН (зокрема, постанова Рівненського окружного адміністративного суду).

Незважаючи на численні нормативні документи, що регламентують застосування СМ КОР, контролюючим органам чи не щодня доводиться надавати роз’яснення платникам податків з найрізноманітніших питань, що свідчить про необхідність удосконалення критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, з тим, щоб кількість ПН/РК, реєстрація яких зупинена, відповідала спроможності органів ДФСУ прийняти відповідне рішення у передбачені законодавством строки.

З метою усунення проблем, які виникли у підприємств реального бізнесу у зв’язку з недосконалістю процедур системи блокування реєстрації ПН/РК в ЄРПН,5 вересня на засіданні Комітету ВРУ вирішено терміново напрацювати зміни до нормативно-правових актів, які регулюють процеси блокування ПН/РК.

А до того часу наші читачі можуть скористатися узагальненими станом на 6 вересня 2017 року рекомендаціями фахівців ДФСУ щодо роботи  СМ КОР,  наведеними у листі ДФСУ від 06.09.2017 №2723/99-99-07-05-01-18 "Про систему моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків".

У листі наведено оновлені згідно наказу МФУ від 21.07.2017  № 654 критерії оцінки ступеня ризиків, роз’яснено, коли відбувається зупинка реєстрації і коли реєстрація не зупиняється, що робити, коли реєстрацію зупинено, наведено важливі нюанси оформлення необхідних документів і т.ін.

В подальших матеріалах ми будемо робити більш детальних розбір важливих питань щодо призупинення реєстрації податкових накладних.

Податковий кредит

Як відомо нашим читачам, унаслідок масштабної кібератаки  велика кількість платників ПДВ не змогла вчасно зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування.

Законом України № 2143­VIII було внесено зміни до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, згідно яких податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 р. та зареєстровані в ЄРПН по 31.07.2017 р. включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, і за порушення граничних строків для реєстрації  таких ПН/РК у ЄРПН  не застосовуються передбачені ПКУ штрафні санкції.

Виникає питання – коли включати до податкової звітності з ПДВ податковий кредит, підтверджений такими ПН/РК?

Згідно роз’яснення, наданого ДФС  України у листі від 26.07.2017 р. № 19796/7/99-99-12-02-01-17,  ПДВ за такими ПН/РК, складеними у червні 2017 р. та зареєстрованими в ЄРПН не пізніше 31.07.2017 р. включно, платники ПДВ мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 р. або будь­якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної ПН/РК.

Про порядок дій для незастосування штрафних санкцій через кібератаку дивіться у нашій попередній публікації.

Використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю

Щодо порядоку обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю.

Для уникнення таких ситуацій в програмах M.E.Doc та СОТА реалізовані форми "Повідомлення про прийняття працівника на роботу" і звіт по ЄСВ, де в Додатку 4 зазначається "Період трудових відносин, відносин за договорами цивільно-правового характеру та відпусток", а в таблиці 5 J\F 3040511 - в реквізиті 11 "Період трудових відносин, відносин за договорами цивільно-правового характеру та відпусток" у відповідній графі зазначається дата початку трудових відносин, відносин за договорами цивільно-правового характеру, якщо застрахована особа розпочала трудову діяльність у звітному місяці, або дата припинення трудових відносин чи дата спливу строку дії угоди ЦПХ, якщо застрахована особа припинила трудову діяльність у звітному місяці.

В таблиці 6 J\F 3040611 реалізовано перевірку, якщо база нарахування ЄСВ не відповідає розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід.

Вийшло оновлення 10.01.192

Завантажити пакет оновлення 10.01.191 - 10.01.192 можна за посиланням

ЗМІНИ У ДОВІДНИКАХ

1.  Оновлено Довідники пільг станом на 01.07.2017 р.

2.  Внесено зміни у Довідник типів об'єктів оподаткування.

НОВІ ФОРМИ

Державна фіскальна служба

1.   Відповідно до наказу Міністерства фінансів України №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» додані нові форми акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної та заявки на поповнення (коригування) залишку пального, що застосовуються з 01.08.2017 року:

J1203002       Акцизна накладна

J1203102       Розрахунок коригування

J0209702       Заява на поповнення

F1203002      Акцизна накладна

F1203102      Розрахунок коригування

F0209702      Заява на поповнення

2.   Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 451 24.04.2017 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» додано форми:

J0209506       Декларація акцизного податку

J0295006       Дод.1-1 Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу

J0295206       Дод. 2 Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно

J0295306       Дод. 3 Розрахунок суми акцизного податку з алкогольних напоїв за специфічними ставками

J0295406       Дод. 4 Розшифровка оборотів, які не підлягають або звільняються від оподаткуванню акцизним податком

J0295506       Дод. 5 Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів

J0295606       Дод. 6 Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів

J0295706       Дод.7 Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії

J0295806       Дод.8 Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах

J0296006       Дод.9 Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування

J0295906       Дод. 10 Зразок доповнення до декларації акцизного податку

F0209506      Декларація акцизного податку

F0295006      Дод.1-1 Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу

F0295206      Дод. 2 Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно

F0295306      Дод. 3 Розрахунок суми акцизного податку з алкогольних напоїв за специфічними ставками

F0295406      Дод. 4 Розшифровка оборотів, які не підлягають або звільняються від оподаткуванню акцизним податком

F0295506      Дод. 5 Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів

F0295606      Дод. 6 Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів

F0295706      Дод.7 Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії

F0295806      Дод.8 Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах

F0296006      Дод.9 Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування

F0295906      Дод. 10 Зразок доповнення до декларації акцизного податку

ЗМІНИ У ФУНКЦІОНАЛІ ПРОГРАМИ

Первинні документи

Реєстр первинних документів

На панелі фільтрів додано нове значення статусу документів - Реєстрація зупинена.

Якщо встановлений статус Реєстрація зупинена, у таблиці розділу відображається інформація про Податкові накладні та Розрахунки коригування, реєстрацію яких було призупинено з причини наявності Критеріїв оцінки ризиків.

Облік акцизного податку

Реєстр акцизних документів

Впроваджені нові форми документів:

-     Акцизна накладна (J/F1203002);

-     Розрахунок коригування (J/F1203102);

-     Заява на поповнення (J/F0209702).

Перетворення форм документів у нову версію виконується автоматично під час імпорту документів попередньої версії.

Перетворення Акцизної накладної у нову версію відбувається також при копіюванні документа.

Антивіруси та M.E.Doc

M.E.Doc підтвердив чистоту оновлень перед антивірусними компаніями та захисником Windows.

В Україні поширені та популярні антивіруси – Avast, Avira, Avg, Eset, Norton Security, Windows Defender, саме на них робить основний акцент команда M.E.Doc при випуску та перевірці оновлень.

Станом на сьогодні, всі найавторитетніші антивіруси, в тому числі Windows, підтвердили - M.E.Doc є безпечним - не містить загроз і тим більше вірусів. Нагадаємо, більше місяця назад вийшло оновлення версії 10.01.188 M.E.Doc, яким безпечно користувались сотні тисяч компаній України. Після масштабної хакерської атаки вірусом Petya.A на Україну антивірусні компанії із правильним прагненням захистити свого клієнта декілька разів помилково вносили у «небажане ПЗ» бібліотеку ZvitPublishedObjects.dll програми M.E.Doc, після чого із випуском оновлень прибирали помилкові спрацювання.

Будьте впевнені. Команда M.E.Doc цілодобово моніторить стан антивірусного ПЗ по відношенню до нашого продукту та плідно взаємодіє зі всіма кіберзахисниками, навіть в азіатському напряму.

Страница 1 из 8